вибачити
ви́бачити
див. вибачати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибачити — ви́бачити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вибачити — ВИ́БАЧИТИ див. вибача́ти. Словник української мови у 20 томах
- вибачити — ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти. Словник синонімів української мови
- вибачити — Ви́бачити, -бачу, -чиш, -чать; ви́бач, ви́бачмо, ви́бачте кому що, на чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вибачити — ВИ́БАЧИТИ див. вибача́ти. Словник української мови в 11 томах
- вибачити — Ви́бачити см. вибачати. Словник української мови Грінченка