вибехкатися

ВИ́БЕХКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Вирости дуже високим, великим.

– Про вроду й не питай: вибехкався з його [нього] такий парубок, що куди тобі! І рівні йому навколо немає... (Л. Яновська);

– Чого тобі ображатися? Хіба ти не виріс .. Он який вибехкався! (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. вибехкатися — ви́бехкатися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вибехкатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Вирости дуже високим, великим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибехкатися — РОСТИ́ (про людину, тварину, рослину — збільшуватися в результаті життєвого процесу; ставати вищим, довшим тощо), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИСЯ (ПІДНІМА́ТИСЯ), ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ВИТЯГА́ТИСЯ розм., ВИТЯ́ГУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. вибехкатися — ВИ́БЕХКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Вирости дуже високим, великим. — Про вроду й не питай: вибехкався з його такий парубок, що куди тобі! І рівні йому навколо немає… (Л. Янов., І, 1959, 161); — Чого тобі ображатися? Хіба ти не виріс.. Он який вибехкався! (Загреб., Спека, 1961, 332).  Словник української мови в 11 томах