вибивка

ВИ́БИВКА, и, ж., техн., рідко.

1. Дія за знач. вибива́ти 1; вибивання.

У ливарному виробництві намічено механізувати різні процеси заливки і вибивки литва (з наук.-попул. літ.).

2. Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись.

На двох розстелених газетах з'явилося все – шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. вибивка — ви́бивка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вибивка — -и, ж. 1》 тех. Дія за знач. вибивати 1). 2》 Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибивка — ВИ́БИВКА, и, ж. 1. техн. Дія за знач. вибива́ти 1. У ливарному виробництві намічено.. механізувати різні процеси заливки і вибивки литва (Наука.., 9, 1959, 7). 2. Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись.  Словник української мови в 11 томах