вибивка
ВИ́БИВКА, и, ж., техн., рідко.
1. Дія за знач. вибива́ти 1; вибивання.
У ливарному виробництві намічено механізувати різні процеси заливки і вибивки литва (з наук.-попул. літ.).
2. Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись.
На двох розстелених газетах з'явилося все – шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибивка — ви́бивка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вибивка — -и, ж. 1》 тех. Дія за знач. вибивати 1). 2》 Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибивка — ВИ́БИВКА, и, ж. 1. техн. Дія за знач. вибива́ти 1. У ливарному виробництві намічено.. механізувати різні процеси заливки і вибивки литва (Наука.., 9, 1959, 7). 2. Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись. Словник української мови в 11 томах