вибивка

ВИ́БИВКА, и, ж.

1. техн. Дія за знач. вибива́ти 1.

У ливарному виробництві намічено.. механізувати різні процеси заливки і вибивки литва (Наука.., 9, 1959, 7).

2. Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись.

На двох розстелених газетах з’явилося все — шріт, порох, патрони, вибивка, пижі (Собко, Біле полум’я, 1952, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибивка — ви́бивка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вибивка — -и, ж. 1》 тех. Дія за знач. вибивати 1). 2》 Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибивка — ВИ́БИВКА, и, ж., техн., рідко. 1. Дія за знач. вибива́ти 1; вибивання. У ливарному виробництві намічено механізувати різні процеси заливки і вибивки литва (з наук.-попул. літ.). 2. Пристрій для вибивання, виштовхування чого-небудь звідкись. Словник української мови у 20 томах