1. Словник української мови в 11 томах

вибивний

ВИБИВНИ́Й, а́, е́, текст. Який має спеціальним способом нанесений малюнок.

При фабричному пошиві одягу широкого вжитку останнім часом все більше використовуються тканини з вибивним орнаментом (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 18);

Вибивні тканини;

// Признач. для нанесення малюнків на тканину.

Вибивний цех. Довгі, як стрічки, конвейєри, столи для обробки тканини. Вздовж столів неквапливо походжають робітниці. Там, де пройдуть вони, оживають на полотні троянди, жоржини, орнаменти (Веч. Київ, 17.І 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибивний — вибивни́й прикметник текст. Орфографічний словник української мови
  2. вибивний — -а, -е, текст. Який має спеціальним способом нанесений малюнок. Вибивні тканини. || Признач. для нанесення малюнків на тканину. Вибивний цех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибивний — ВИБИВНИ́Й, а́, е́. 1. Який має спеціальним способом нанесений малюнок. При фабричному пошитті одягу широкого вжитку останнім часом усе більше використовуються тканини з вибивним орнаментом (з наук. літ.); Менше застосування у XVII ст. Словник української мови у 20 томах