вибивний

ВИБИВНИ́Й, а́, е́.

1. Який має спеціальним способом нанесений малюнок.

При фабричному пошитті одягу широкого вжитку останнім часом усе більше використовуються тканини з вибивним орнаментом (з наук. літ.);

Менше застосування у XVII ст. мали бавовняні тканини: лише щільний одноколірний перкаль і вибивну китайку часом використовували для пошиття шароварів та деякого жіночого вбрання (з наук.-попул. літ.).

2. Признач. для вибивання.

Інтенсивний шум з'являється при обрубуванні та очищенні лиття, роботі пневматичних трамбівок, вибивних решіток тощо (з навч. літ.);

У ХVIII столітті для друку почали використовувати металеві вибивні дошки (з навч. літ.);

Вибивний цех. Довгі, як стрічки, конвеєри, столи для оброблення тканини. Вздовж столів неквапливо походжають робітниці. Там, де пройдуть вони, оживають на полотні троянди, жоржини, орнаменти (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вибивний — вибивни́й прикметник текст.  Орфографічний словник української мови
2. вибивний — -а, -е, текст. Який має спеціальним способом нанесений малюнок. Вибивні тканини. || Признач. для нанесення малюнків на тканину. Вибивний цех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибивний — ВИБИВНИ́Й, а́, е́, текст. Який має спеціальним способом нанесений малюнок. При фабричному пошиві одягу широкого вжитку останнім часом все більше використовуються тканини з вибивним орнаментом (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 18); Вибивні тканини; // Признач.  Словник української мови в 11 томах