вибоїнка
ВИБО́ЇНКА, и, ж.
Зменш. до вибо́їна.
Ногою вдарив [Терентій] по вибоїнці біля порога, де за повір'ям закопувались злидні (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)ВИБО́ЇНКА, и, ж.
Зменш. до вибо́їна.
Ногою вдарив [Терентій] по вибоїнці біля порога, де за повір'ям закопувались злидні (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)