вибоїнка

ВИБО́ЇНКА, и, ж. Зменш. до вибо́їна.

Ногою вдарив [Терентій] по вибоїнці біля порога, де за повір’ям закопувались злидні (Стельмах, Хліб.., 1959, 184).

Значення в інших словниках

1. вибоїнка — вибо́їнка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вибоїнка — -и, ж. Зменш. до вибоїна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибоїнка — ВИБО́ЇНКА, и, ж. Зменш. до вибо́їна. Ногою вдарив [Терентій] по вибоїнці біля порога, де за повір'ям закопувались злидні (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах