вибубнювати
ВИБУ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́БУБНИТИ, ню, ниш, док., що і без прям. дод., діал.
Бити в барабан, бубон, публічно сповіщаючи про що-небудь.
Сьогодні в місті чую: витрублюють, вибубнюють на ринку (І. Франко);
– Хай візьме свій барабан та вибубнить, щоб сюди прийшли верховинці (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)