вибубнювати
ВИБУ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́БУБНИТИ, ню, ниш, док., що і без прям. дод., діал.
Бити в барабан, бубон, публічно сповіщаючи про що-небудь.
Сьогодні в місті чую: витрублюють, вибубнюють на ринку (І. Франко);
– Хай візьме свій барабан та вибубнить, щоб сюди прийшли верховинці (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибубнювати — вибу́бнювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вибубнювати — -юю, -юєш, недок., вибубнити, -ню, -ниш, док., неперех. і перех., діал. Бити в барабан, бубон, публічно сповіщаючи про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибубнювати — ВИБУ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́БУБНИТИ, ню, ниш, док., неперех. і перех., діал. Бити в барабан, бубон, публічно сповіщаючи про що-небудь. Сьогодні в місті чую: витрублюють, вибубнюють на ринку (Фр., VIII, 1952, 22); Бохтар Шепа, за наказом.. Словник української мови в 11 томах