1. Словник української мови в 11 томах

вибубнювати

ВИБУ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́БУБНИТИ, ню, ниш, док., неперех. і перех., діал. Бити в барабан, бубон, публічно сповіщаючи про що-небудь.

Сьогодні в місті чую: витрублюють, вибубнюють на ринку (Фр., VIII, 1952, 22);

Бохтар Шепа, за наказом.., вибубнив на кутках, що родини Романа Хижняка й Івана Човбана заслані в табори каторжної праці (Скл., Карпати, II, 1954, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибубнювати — вибу́бнювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вибубнювати — -юю, -юєш, недок., вибубнити, -ню, -ниш, док., неперех. і перех., діал. Бити в барабан, бубон, публічно сповіщаючи про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибубнювати — ВИБУ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́БУБНИТИ, ню, ниш, док., що і без прям. дод., діал. Бити в барабан, бубон, публічно сповіщаючи про що-небудь. Сьогодні в місті чую: витрублюють, вибубнюють на ринку (І. Франко); – Хай візьме свій барабан та вибубнить, щоб сюди прийшли верховинці (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах