1. Словник української мови в 11 томах

вибубнювання

ВИБУ́БНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вибу́бнювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибубнювання — вибу́бнювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вибубнювання — ВИБУ́БНЮВАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. вибу́бнювати. Він [мітинг] проходив на невеликій сільській площі з традиційним вибубнюванням барабанів на початку (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах