1. Орфографічний словник української мови

вибубнювання

вибу́бнювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибубнювання — ВИБУ́БНЮВАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. вибу́бнювати. Він [мітинг] проходив на невеликій сільській площі з традиційним вибубнюванням барабанів на початку (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  2. вибубнювання — ВИБУ́БНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вибу́бнювати. Словник української мови в 11 томах