Словник української мови у 20 томах

вибутити

ВИ́БУТИТИ див. вибу́чувати¹.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вибутити — ви́бутити дієслово доконаного виду техн.  Орфографічний словник української мови
  2. вибутити — див. вибучувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибутити — ВИ́БУТИТИ див. вибу́чувати¹.  Словник української мови в 11 томах