вибуття

ВИБУТТЯ́, я, с.

Дія за знач. ви́бути 1.

Необхідно збільшити обсяг вибуття застарілих виробничих основних фондів (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. вибуття — вибуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вибуття — -я, с. Дія за знач. вибути 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибуття — ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А.  Словник синонімів української мови
4. вибуття — ВИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. ви́бути 1. В разі вибуття членів ЦК, склад його поновлюється з числа обраних з’їздом кандидатів у члени ЦК КПРС (Статут КПРС, 1961, 16); В зв’язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода...  Словник української мови в 11 томах