вибуття — Великий тлумачний словник сучасної мови

вибуття — вибуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
вибуття — ВИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. ви́бути 1. Необхідно збільшити обсяг вибуття застарілих виробничих основних фондів (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
вибуття — ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А. Словник синонімів української мови
вибуття — ВИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. ви́бути 1. В разі вибуття членів ЦК, склад його поновлюється з числа обраних з’їздом кандидатів у члени ЦК КПРС (Статут КПРС, 1961, 16); В зв’язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода... Словник української мови в 11 томах