вибух
ви́бух
-у, ч.
1》 Розрив вибухової речовини, спеціального снаряда, оболонки чого-небудь і т. ін., з дуже сильним звуком і великою руйнівною силою.
|| Хімічна реакція, при якій за дуже короткий час розширюються утворені гази, спричиняючи руйнівні дії.
2》 чого, перен. Раптовий бурхливий вияв якого-небудь почуття, дії.
3》 філос. Дуже швидкий стрибкоподібний перехід якого-небудь явища від старої до нової якості, який ґрунтується на антагоністичній суперечності.
Демографічний вибух — різке збільшення чисельності населення.
Інформаційний вибух — різке збільшення обсягу інформації.
4》 лінгв. Раптовий вихід струменя повітря за розкриття зімкнутих органів мовлення під час вимовляння звуків.
Великий тлумачний словник сучасної української мови