Словник синонімів української мови

вибуття

ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А. Головко); По виході з війська Федькович пізнав у Чернівцях русина-патріота П. Кобилянського (Леся Українка); Після виїзду Харитона Макаровича Марія Гнатівна переїхала до дочки (А. Хижняк).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. вибуття — вибуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вибуття — -я, с. Дія за знач. вибути 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибуття — ВИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. ви́бути 1. Необхідно збільшити обсяг вибуття застарілих виробничих основних фондів (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах
  4. вибуття — ВИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. ви́бути 1. В разі вибуття членів ЦК, склад його поновлюється з числа обраних з’їздом кандидатів у члени ЦК КПРС (Статут КПРС, 1961, 16); В зв’язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода...  Словник української мови в 11 томах