вибуття
ВИБУТТЯ́ (залишення місця роботи, перебування, проживання), ВИ́ХІД, ВИ́ЇЗД. У зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно втратив силу (А. Головко); По виході з війська Федькович пізнав у Чернівцях русина-патріота П. Кобилянського (Леся Українка); Після виїзду Харитона Макаровича Марія Гнатівна переїхала до дочки (А. Хижняк).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибуття — вибуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вибуття — -я, с. Дія за знач. вибути 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибуття — ВИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. ви́бути 1. Необхідно збільшити обсяг вибуття застарілих виробничих основних фондів (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
- вибуття — ВИБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. ви́бути 1. В разі вибуття членів ЦК, склад його поновлюється з числа обраних з’їздом кандидатів у члени ЦК КПРС (Статут КПРС, 1961, 16); В зв’язку з вибуттям саперного батальйону з міста Славгорода... Словник української мови в 11 томах