вибійництво
ВИБІ́ЙНИЦТВО, а, с.
Народний промисел, що полягає в нанесенні візерунків на тканину за допомогою різьбленої або набірної дерев'яної дошки.
Як відомо, ще не так давно вибійка широко використовувалася в селянськім побуті, а через те й вибійництво було досить поширене, становлячи невеличку кустарно-промислову галузь (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)