виважений
ВИ́ВАЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́важити.
Весь день, аж до повернення у табір, світив кожному отой кусень виваженого хліба (А. Дімаров);
Далі одно по одному загули з громади інші голоси, кидаючи виважені й стримані слова мужицького, грубого та гарячого доймаючого жалю (С. Васильченко);
Микола Хвильовий своєчасно наголошував на необхідності вдумливого, непоспішливого, ретельно виваженого розуміння складності національних проблем (з газ.);
// ви́важено, безос. пред.
Виважено двері до дзвіниці (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)