виважений

ВИ́ВАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́важити.

Далі одно по одному загули з громади інші голоси, кидаючи виважені й стримані слова мужицького, грубого та гарячого доймаючого жалю (Вас., II, 1959, 108);

— Може ти чув, хто палив панські стоги? — Не чув. — ..Так може зараз почуєш! — з усієї сили лупонув виваженою рукою у вухо (Стельмах, Хліб.., 1959, 475).

Значення в інших словниках

1. виважений — ви́важений 1 дієприкметник від: ви́важити ви́важений 2 прикметник обережний, поміркований  Орфографічний словник української мови
2. виважений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виважити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виважений — ВИ́ВАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́важити. Весь день, аж до повернення у табір, світив кожному отой кусень виваженого хліба (А. Дімаров); Далі одно по одному загули з громади інші голоси, кидаючи виважені й стримані слова мужицького...  Словник української мови у 20 томах
4. виважений — див. вихований  Словник синонімів Вусика
5. виважений — Ви́важений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)