виваження —
ви́важення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
виваження —
-я, с. Дія за знач. виважити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виваження —
ВИ́ВАЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́важити. В І. Франка є низка праць, де з особливою чіткістю й теоретичним виваженням викладені його погляди на публіцистику як специфічний вид літературної творчості (з наук. літ.); Після виваження вхідних дверей злочинець проник у будинок (з газ.).
Словник української мови у 20 томах