виварювати

ВИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАРИТИ, рю, риш, док., що.

1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини.

Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (з наук. літ.);

Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах (з наук.-попул. літ.);

Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона [Гізмонда] виварила його, щоб мати під рукою трутизну (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

2. Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь.

На столику .. парував величезний бляшаний самовар відер на десять – у таких самоварах виварюють білизну (Ю. Смолич);

Якщо алюмінієвий посуд потемнів, його можна легко очистити, виваривши у воді зі шкурками від яблука або оцтом (з навч. літ.);

// Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей.

Виварити м'ясо.

Значення в інших словниках

1. виварювати — вива́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виварювати — -юю, -юєш, недок., виварити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. 2》 Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. || Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м'ясо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виварювати — див. нищити  Словник синонімів Вусика
4. виварювати — вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду з кого, рідше кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара варив з челяді воду (М.  Фразеологічний словник української мови
5. виварювати — Вива́рювати, -рюю, -рюєш; -ва́рюй, -рюйте; ви́варити, -варю, -риш, -рять; ви́вари, -варім, -варіть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. виварювати — ВИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (Іст.  Словник української мови в 11 томах
7. виварювати — Виварювати, -рюю, -єш сов. в. виварити, -рю, -риш, гл. Вываривать, выварить. ви́варив з нього воду. Измучилъ его, истомилъ. Ном. № 2727.  Словник української мови Грінченка