виворітний

ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́.

Прикм. до ви́воріт.

Шви застосовували лицеві та виворітні (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. виворітний — виворітни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виворітний — -а, -е. Прикм. до виворіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виворітний — ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́воріт.  Словник української мови в 11 томах