виворітний

виворітни́й

-а, -е.

Прикм. до виворіт.

Значення в інших словниках

1. виворітний — виворітни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виворітний — ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́воріт. Шви застосовували лицеві та виворітні (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. виворітний — ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́воріт.  Словник української мови в 11 томах