вивіщувати
ВИ́ВІЩУВАТИ, ую, уєш, док., що і без прям. дод., заст.
Напророкувати.
Щоб воно на всю голову вивіщувало (Номис);
– Лучче ти мені смерті попроси, – її вивіщуй, жалібнице моя! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)ВИ́ВІЩУВАТИ, ую, уєш, док., що і без прям. дод., заст.
Напророкувати.
Щоб воно на всю голову вивіщувало (Номис);
– Лучче ти мені смерті попроси, – її вивіщуй, жалібнице моя! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)