вигнанка

ВИГНА́НКА, и, ж.

Жін. до вигна́нець.

Дуже скоро ці вигнанки [жінки султана] проїдають свої заощадження, одяг, коштовності і жебракують на базарах Стамбула (В. Малик);

Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Ні батько, ні мати не чекають її там, і їде вона туди не в гості, а на вічне поселення, як вигнанка (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. вигнанка — -и. Жін. до вигнанець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Вигнанка — Ви́гнанка іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. вигнанка — ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець. Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Ні батько, ні мати не чекають її там, і їде вона туди не в гості, а на вічне поселення, як вигнанка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 429).  Словник української мови в 11 томах