Орфографічний словник української мови

Вигнанка

Ви́гнанка

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

вигна́нка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вигнанка — -и. Жін. до вигнанець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигнанка — ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець. Дуже скоро ці вигнанки [жінки султана] проїдають свої заощадження, одяг, коштовності і жебракують на базарах Стамбула (В. Малик); Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала.  Словник української мови у 20 томах
  3. вигнанка — ВИГНА́НКА, и, ж. Жін. до вигна́нець. Зоя побачила здалеку своє рідне село і заплакала. Ні батько, ні мати не чекають її там, і їде вона туди не в гості, а на вічне поселення, як вигнанка (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 429).  Словник української мови в 11 томах