вигнутий

ВИ́ГНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́гнути.

На жовтих сап'янцях дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори (П. Панч);

Праворуч залізні бильця, вигнуті з товстого дроту, а за ними глибоке урвище (М. Руденко).

2. у знач. прикм. Який має форму округлого згину, згинів, дуги.

Вигнуті брови грізно нахмурились (В. Винниченко);

Кривий .. вигнутим руків'ям ціпка зачепився за шипшиновий кущ біля кореня і потягся до ягід на верхнім галуззі (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. вигнутий — ви́гнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вигнутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вигнути. 2》 прикм.Який має форму округлого згину, згинів, дуги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигнутий — див. кривий  Словник синонімів Вусика
4. вигнутий — ВИ́ГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́гнути. На жовтих сап’янцях дзвеніли зірчасті остроги, вигнуті догори (Панч, III, 1956, 53). 2. прикм. Який має форму округлого згину, згинів, дуги.  Словник української мови в 11 томах