виголошення

ВИ́ГОЛОШЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́голосити.

Написанням одного вірша або навіть однієї книжки, виголошенням однієї промови .. нікого нині не здивуєш і титулу до безсмертної заслуги не здобудеш (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. виголошення — ви́голошення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виголошення — див. виголос  Словник церковно-обрядової термінології
3. виголошення — -я, с. Дія за знач. виголосити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виголошення — Ви́голошення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. виголошення — ВИ́ГОЛОШЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́голосити. Мова персонажів теж шліфувалася під час проб: знімалося зайве, лишалось чітке, дохідливе.., легке для виголошення (Збірник про Кроп., 1955, 244).  Словник української мови в 11 томах