виголошений

ВИ́ГОЛОШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́голосити.

Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (І. Франко);

Сахно .. трохи втомилася після вишуканої тиради, щойно виголошеної (Ю. Смолич);

Почував, що в грудях пожежею запалало й горить [слово], .. виголошене милим голосом (Іван Ле);

// ви́голошено, безос. пред.

Промов виголошено кілька – на тему Рахелі, винної лози, послушенства мужеві, служби народній справі і т. д. (Б. Лепкий);

Опісля єктенії, в переліку якої опісля імені царя вперше було виголошено ім'я нового гетьмана, Скоропадський присягнув на вірність (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. виголошений — ви́голошений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виголошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виголосити. || виголошено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виголошений — Ви́голошений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. виголошений — ВИ́ГОЛОШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́голосити. Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (Фр., VI, 1951, 213); Сахно ..  Словник української мови в 11 томах