виголошений

ВИ́ГОЛОШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́голосити.

Цю промову, виголошену гаряче й переконуюче, прийнято загальною мовчанкою (І. Франко);

Сахно .. трохи втомилася після вишуканої тиради, щойно виголошеної (Ю. Смолич);

Почував, що в грудях пожежею запалало й горить [слово], .. виголошене милим голосом (Іван Ле);

// ви́голошено, безос. пред.

Промов виголошено кілька – на тему Рахелі, винної лози, послушенства мужеві, служби народній справі і т. д. (Б. Лепкий);

Опісля єктенії, в переліку якої опісля імені царя вперше було виголошено ім'я нового гетьмана, Скоропадський присягнув на вірність (Г. Колісник).