Словник української мови у 20 томах

виголюватися

ВИГО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГОЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. Голячись, цілком зрізувати собі бритвою волосся, щетину і т. ін.

Лише настрою Петро ніяк не міг зголити, а навпаки, чим пильніше він виголювався, тим чіткіше виступав той жахливий настрій (І. Багряний);

Залєтаєв чисто виголився, підстригся, вимився, зачесався, але все-таки робив враження кошлатого (В. Винниченко).

2. тільки недок. Пас. до виго́лювати.

Найкраще густа щетина виголюється гострою бритвою (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виголюватися — виго́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виголюватися — -ююся, -юєшся, недок., виголитися, -люся, -лишся, док. 1》 Голячись, цілком обтинати (обітнути) собі бритвою волосся. 2》 тільки недок. Пас. до виголювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виголюватися — ВИГО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГОЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Голячись, цілком зрізувати собі бритвою волосся. 2. тільки недок. Пас. до виго́лювати.  Словник української мови в 11 томах