виголюватися
ВИГО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГОЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
1. Голячись, цілком зрізувати собі бритвою волосся, щетину і т. ін.
Лише настрою Петро ніяк не міг зголити, а навпаки, чим пильніше він виголювався, тим чіткіше виступав той жахливий настрій (І. Багряний);
Залєтаєв чисто виголився, підстригся, вимився, зачесався, але все-таки робив враження кошлатого (В. Винниченко).
2. тільки недок. Пас. до виго́лювати.
Найкраще густа щетина виголюється гострою бритвою (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)