виголювати
ВИГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГОЛИТИ, лю, лиш, док., що.
Голячи, повністю зрізувати бритвою волосся.
Взводний Крук тримав ройового Кабанця за носа й артистично виголював його піднісся [під носом] (М. Трублаїні);
Він [цирульник] постриже й виголить, причепурить вуса й бороду (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)