виголювати
ВИГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Голячи, повністю зрізувати бритвою волосся.
Взводний Крук тримав ройового Кабанця за носа й артистично виголював його піднісся (Трубл., І, 1955, 57).
Словник української мови (СУМ-11)