виголювати —
-юю, -юєш, недок., виголити, -лю, -лиш, док., перех. Голячи, повністю обтинати (обітнути) бритвою волосся.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виголювати —
ВИГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГОЛИТИ, лю, лиш, док., що. Голячи, повністю зрізувати бритвою волосся. Взводний Крук тримав ройового Кабанця за носа й артистично виголював його піднісся [під носом] (М. Трублаїні); Він [цирульник] постриже й виголить, причепурить вуса й бороду (Валерій Шевчук).
Словник української мови у 20 томах
виголювати —
ВИГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Голячи, повністю зрізувати бритвою волосся. Взводний Крук тримав ройового Кабанця за носа й артистично виголював його піднісся (Трубл., І, 1955, 57).
Словник української мови в 11 томах
виголювати —
Виголювати, -люю, -єш сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.
Словник української мови Грінченка