вигублювання

ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вигу́блювати.

Імперська комуністична влада [часів сталінізму] почала проводити рівний хіба що з фашистським вигублюванням євреїв геноцид щодо українського народу (Д. Павличко).

Значення в інших словниках

1. вигублювання — вигу́блювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вигублювання — -я, с. Дія за знач. вигублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигублювання — ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати.  Словник української мови в 11 томах