вигублювання

ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати.

Значення в інших словниках

1. вигублювання — вигу́блювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вигублювання — -я, с. Дія за знач. вигублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигублювання — ВИГУ́БЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигу́блювати. Імперська комуністична влада [часів сталінізму] почала проводити рівний хіба що з фашистським вигублюванням євреїв геноцид щодо українського народу (Д. Павличко).  Словник української мови у 20 томах