вигублення —
ви́гублення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вигублення —
-я, с. Дія за знач. вигубити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигублення —
ВИ́ГУБЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́губити. Бородавку судили, признали винним у необережнім вигубленні козаків і стратили (з наук. літ.); Мисливці клянуть лисицю за вигублення зайців, тетеревів, фазанів та іншої живності (із журн.).
Словник української мови у 20 томах