видзьобаний
ВИ́ДЗЬОБАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́дзьобати.
* Образно. Від самої підлоги і вже вище людського зросту виднілися написи – короткі, часто однослівні, видзьобані чи то паличкою.., чи, може, нігтями (Ю. Збанацький);
// ви́дзьобано, безос. пред.
Витонченість і багатство літературних прийомів Біблії можна побачити в притчі Христа про сіяча, зерно з рук якого падало в різні місця. Де його було потоптано, де видзьобано птахами, а де воно й засохло на пні (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)