видзенькувати
ВИДЗЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок.
Дзенькати протягом певного часу або раз у раз, час від часу.
Не прощаючись, вийшов з кабінету, і довго по коридору чітко видзенькувала одна острога на лівому цяцькованому чоботі (Іван Ле);
Нагнувшись у кабіну, Яшко почав там видзенькувати своїм шоферським скарбом (О. Гончар);
Машина так підстрибує на вибоїнах, що панцири, котрі лежать купою в кузові, аж видзенькують (Є. Доломан).
Словник української мови (СУМ-20)