видзенькувати
ВИДЗЕ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз дзенькати, видавати дзенькіт.
Нагнувшись у кабіну, Яшко почав там видзенькувати своїм шоферським скарбом (Гончар, Новели, 1954, 143);
Не прощаючись, вийшов з кабінету, і довго по коридору чітко видзенькувала одна острога на лівому цяцькованому чоботі (Ле, Наливайко, 1957, 36).
Словник української мови (СУМ-11)