видзьобаний
ВИ́ДЗЬОБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́дзьобати.
*Образно. Від самої підлоги і вже вище людського зросту виднілися написи, короткі, часто однослівні, видзьобані чи то паличкою.., чи, може, нігтями (Збан., Єдина, 1959, 230).
Словник української мови (СУМ-11)