видибати
ВИ́ДИБАТИ див. видиба́ти.
ВИДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДИБАТИ, аю, аєш, док., розм.
Дибаючи, виходити звідки-небудь, кудись.
Ованес біжить, стрибає, З лісу ж старець видибає (П. Тичина);
Десяцький невдоволено, але з повагою до своєї особи, видибує на шлях (М. Стельмах);
Декотрі після екзекуції вперше оце видибали на майдан (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)