видитися
ВИ́ДИТИСЯ, ться, недок., діал.
Увижатися.
І сняться, й видяться Сашкові .. Нові будинки ажурові, Нове життя без перепон... (М. Рильський);
Чудний видиться Лізі привид (Ю. Яновський);
// Здаватися.
– А мені видиться, що він багато бреше (І. Франко);
– Мені видиться, Олено, – додала вона по хвилі, – що він інтересується тобою (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)