виднокіл

ВИДНОКІ́Л, ко́лу, ч., поет.

Те саме, що видноко́ло.

Потемніли видноколи, Скрізь таке, хоч в очі стрель (П. Грабовський);

По небу пливуть важкі грозові хмари. Сліпучі блискавки полосують виднокіл (Ю. Збанацький);

Світало. Місяць поблід і став хилитися до видноколу (Василь Шевчук);

Вона обвела рукою міський виднокіл з його пожежами і трупами, розпачливими зойками і стогоном, що неслися звідусюди, і знову заплакала (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. виднокіл — виднокі́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. виднокіл — -колу, ч., поет. Те саме, що видноколо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виднокіл — див. обрій  Словник синонімів Вусика
4. виднокіл — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет.  Словник синонімів української мови
5. виднокіл — ВИДНОКІ́Л, ко́ла, ч., поет. Те саме, що видноко́ло. Потемніли видноколи, Скрізь таке, хоч в очі стрель (Граб., І, 1959, 576); По небу пливуть важкі грозові хмари. Сліпучі блискавки полосують виднокіл (Збан., Між..  Словник української мови в 11 томах