Словник української мови у 20 томах

видочок

ВИДО́ЧОК, чка, ч.

Те саме, що видо́к.

У школу вбігла дванадцятилітня дівчинка з кругленьким каплоухим видочком (М. Коцюбинський);

Страдальницька [страдницька] тінь пробігає йому видочком, а великі очі його затягає сльозою (С. Черкасенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. видочок — видо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. видочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до вид.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видочок — див. лице  Словник синонімів Вусика
  4. видочок — ВИДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до вид¹ 1. У школу вбігла дванадцятилітня дівчинка з кругленьким каплоухим видочком (Коцюб., І, 1955, 318).  Словник української мови в 11 томах
  5. видочок — Видочок, -чка м. ум. отъ вид.  Словник української мови Грінченка