видочок

ВИДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до вид¹ 1.

У школу вбігла дванадцятилітня дівчинка з кругленьким каплоухим видочком (Коцюб., І, 1955, 318).

Значення в інших словниках

1. видочок — видо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. видочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до вид.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видочок — ВИДО́ЧОК, чка, ч. Те саме, що видо́к. У школу вбігла дванадцятилітня дівчинка з кругленьким каплоухим видочком (М. Коцюбинський); Страдальницька [страдницька] тінь пробігає йому видочком, а великі очі його затягає сльозою (С. Черкасенко).  Словник української мови у 20 томах
4. видочок — див. лице  Словник синонімів Вусика
5. видочок — Видочок, -чка м. ум. отъ вид.  Словник української мови Грінченка